104 day of the war

Good afternoon, friends. Thank you for your support. When it gets very sad and hopeless, I always come here and reread your comments and it's inspiring.
There is more and more fatigue from the war, more and more noticeable are the consequences of this destructive idea of ​​one sick person.

There is a growing shortage of food and rising prices for everything. People are stockpiling food because no one knows what will happen tomorrow. Missile strikes continue to strike across the country, destroying industrial facilities, which affect the availability of various products in our stores. This is terror, not war. This is the destruction of the people simply because we are.

Last month, I tried to save my small business and made many attempts to deliver the goods and keep working. Unfortunately, all attempts were unsuccessful, now virtually all courier services have stopped delivering parcels to Ukraine. On the way before the war I had more than 10 boxes of food, but they never arrived. This further complicated the situation, as the money was spent on goods that did not arrive and will no longer be available for sale, even if they arrive. It's sad, because it was always very interesting for me to work for myself, I managed to do small shops and make a living, but now it's impossible.
Now in the mode of total economy we enjoy the benefits of summer - we eat more fresh fruits and vegetables. And think about what to live on. I am sure that we will not disappear and will be able to get out of this difficult situation. My wife embroiders brooches well, but she can't sell them, I think I'll start helping her with that. And I will try to do a new little thing on painting and painting T-shirts.
It all takes a lot of time, but it's even better than sitting all day and not being able to do anything in despair.

In Mariupol, meanwhile, propaganda is still trying to paint a picture of normal life. But what real people say that they are there now demonstrates a completely different situation.
The city has a very strong stench. It is quite hot now, and the corpses are still lying on the streets and under the rubble. Along with the poor water and hygiene situation, this has led to infectious diseases. Now the city is actively spreading cholera, there are no drugs, there are no doctors. It is unclear what the occupiers will do with it. There is already information that hospitals for sick Russian soldiers are being exposed nearby in the Rostov region, and we don't know what to do to ordinary residents who are now actually hostages.

To get drinking water now you have to register in the queue. Queue of two days. That is, now drinking water at best every two days. The main reason - falling water levels in natural sources of water intake. Further reduction of water supply due to natural causes - summer heat - is forecast
Humanitarian aid from the occupiers has already been reduced. Now it is issued exclusively to people of retirement age. To everyone else solely through "work". The practice of eating for work has resumed.
Young people are forced to enroll in "wives" and help mobile patrols, including In filtration measures. For refusal, they threaten to mobilize the DNR army.
Mariupol is being purposefully and systematically transformed into a ghetto for Ukrainians.

I would never have thought in my life that I would write about such horrible events in my city, such an attitude to people and life is unacceptable. All thieves will be punished in time, I have no doubt.


---ukr
Доброго дня, друзі. Дякую вам за підтримку. Коли стає дуже сумно та безнадійно я завжди заходжу сюди та перечитую ваші коментарі і це надихає.
Все більше відчувається втома від війни, все більше стають помітними наслідки які приносить ця деструктивна ідея однієї хворої людини.

Все більше відчувається нестача продуктів харчування та значно ростуть ціни на все. Люди роблять запаси харчів, бо ніхто не знає чого не стане завтра. Ракетні удари продовжують наносити по всій країні руйнуючи промислові об'єкти, від яких залежить наявність різних продуктів у наших магазинах. Це террор, а не війна. Це знищення народу просто за те що ми є.

Останній місяць я намагався врятувати свій маленький бізнес і робив багато спроб завезти товар та продовжити працювати. Нажаль всі спроби виявилися невдалими, зараз фактично всі кур'єрскі служби перестали доставляти посилки в Україну. У дорозі ще до початку війни мені їхало більше 10 коробок з їжею, але вони так і не доїхали. Це все ще більше ускладнило ситуацію, адже гроші були витрачені на товар, котрий не доїхав і за терміном придатності вже не буде йти на продаж, навіть якщо він приїде. Сумно, бо для мене працювати на себе було завжди дуже цікаво, в мене виходило робити невелички магазини і якось жити, але зараз це вже неможливо.
Зараз у режимі тотальної економії користуємось перевагами літа - їмо більше свіжих овочів та фруктів. Та думаємо на що жити далі. Я впевненний що ми не пропадемо і зможемо вийти з цієї складної ситуації. Дружина гарно вишиває брошки, але не вміє їх продавати, думаю почати допомогати їй з цим. А я спробую зробити нову невелику справу по фарбуванню та розпису футболок. Зараз тепло і яскраві патріотичні речі користуються попитом, тому в мене є надія знов поєднати справу, яка мене цікавить та невеличкий бізнес.
На все це йде багато часу, але так навіть краще, ніж цілими днями сидіти та у відчаї не бути здатним нічого робити.

У Маріуполі тим часом пропаганда все ще намагається створити картинку нормального життя. Але те що розповідають справжні люди, що зараз там знаходяться демонтрує зовсім іншу ситуацію.
У місті дуже сильний сморід. Зараз стало досить спекотно, а трупи все ще лежать на вулицях та під завалами. Разом з поганою ситуацією з водою та гігієною це призвело до виникнення інфекційних хвороб. Зараз у місті активно поширюється холєра, ліків немає, лікарів також немає. Що будуть з цим робити окупанти - незрозуміло. Вже є інфопрмація що поруч у ростовській області викривають госпіталі для захворівших військових рф, а що робити звичайним мешканцям, що зараз перебувають фактично у заручниках - ми не знаємо.

Для отримання питної води тепер маєш записатись в чергу. Черга від двох днів. Тобто тепер питна вода в кращому випадку раз на два дні. Основна причина - падіння рівня води в природних джерелах забору воду. Прогнозують подальше скорочення поставок води через природні причини - літню спеку
Гуманітарну допомогу від окупантів вже скорочено. Тепер її видають виключно людям пенсійного віку. Всім іншим виключно через «роботу». Практика їжа за роботу поновилася.
Молодь змушують записуватись в «дружини» та допомогати мобільним патрулям, у т.ч. У фільтраційних заходах. За відмову погрожують мобілізацією в армію «днр».
Маріуполь цільоспрямовано та планомірно перетворюють на гетто для українців.

В житті б не міг подумати що буду писати про такі жахливі події у своєму місті, таке відношення до людей та життя неприпустиме. Всі злодії з часом будуть покарані, не маю сумнівів.