430 day of war

Hello friends!

This week, once again, I wasn't able to go to the forest as it rained almost all week and my knee was also hurting, so I limited myself to walks in the park near my house. In terms of patrols, things have become calmer in the city because Zelensky issued a good decree, which sent all the military enlistment office workers from rear towns to the front, and in their place, people who were wounded and could no longer fight were sent. As for me, this is the right decree because it's not right to hunt people down, forcibly take them off the streets and bring them to the military enlistment office. I'm glad that even during the war, we have some influence on the government.

This week, we were once again pleased with humanitarian aid, as everyone was given a food coupon for 500 UAH (~$13). To get these coupons, we had to go through a whole quest, starting with submitting an application, collecting documents, and we had to go several times to deliver and pick them up. But this is not a bad help, so we managed to get two coupons. If you used to be able to buy a large basket for this amount, now, due to high inflation and rising prices of all products, the large basket has turned into the size of an average package.. It's so strange, it seems like you didn't take anything, but the bill is still high. We received various cereals, flour, and pasta last week, so we were able to spend these coupons on what we've been wanting for a long time - we bought fruits and vegetables, as well as cheese, so I'm planning to cook tasty dishes and try to lift my and Nastya's mood for the next week.

Although work is still very difficult and there's almost none of it, thanks to humanitarian aid, we can more or less live. Now it has become a little easier because there is a discount on rent, and also thanks to your help. Thank you all, I really appreciate it.

In the country yesterday night, there were again rocket attacks, this time a multi-story apartment building in Uman was unlucky and was hit by a Russian missile, destroying an entire entrance of the building. Nighttime attacks are quite terrifying because you have to hear the air alarm, wake up, and find a place to hide. The alarm is not always audible through closed windows, but during the war, we have become accustomed to alarms, and many people simply hope that nothing will hit them. However, with such a scale of destruction, even hiding behind several walls would not help. There are already 23 known casualties, and the search for survivors continues. This is another tragedy, another killing for the sake of killing. While many things can be normalized, becoming accustomed to the cynical murder of innocent people is impossible. The reaction of the Russians to such attacks is particularly enraging. The Ministry of Defense posts a picture of a rocket launch with the caption "a direct hit." Ordinary Russians celebrate the death of people and call for more attacks. What does this mean? Is a multi-story apartment building entrance a target for an attack? How can people become so cruel and do such things? I cannot understand this.

Thank you all for your kind words and support!


======
Добрий день, друзі!
За цей тиждень знов не вдалось виїхати у ліс, адже майже весь тиждень йшов дощ а також у мене розболілось коліно, тому я обмежився походами до парку біля дому. У місті стало більш спокійно у плані патрулів, бо Зеленський видав гарний указ, завдяки якому усіх працівників воєнкоматів з тилових міст відправили на фронт, а замість них прислали людей, що отримали поранення та не можуть більше воювати. Як на мене це правильний указ, бо влаштовувати справжні полювання на людей, силоміць забирати людей з вулиці та везти у воєнкомат це було зовсім не правильно. Радий що навіть під час війни у нас залишається хоч якісь вплив на владу.

На цьому тижні нас знов порадували гуманітарною допомогою, усім видали по купону у супермаркет на 500грн (~13$). Щоб отримати ці купони довелось проходити цілий квест, починаючи з подачі заявки, збору документів, та ще декілька раз довелось їхати все це приносити та забирати. Але це не погана допомога, тому ми з усім впорались та отримали цілих 2 купони. Раніше на такі гроші можно було набрати цілу корзину продуктів, але зараз через сильну інфляцію та подорожчання усіх продуктів ми накупили продуктів що умістились у 2 рюкзаки. Це так дивно, здається що нічого не взяв - а рахунок великий. Всякі крупи, борошно, макарони ми отримали на минулому тижні, тому ці купони змогли витратити на те що давно хотілося - накупили фруктів та овочів, а також сиру, так що сьогодні і ще думаю з тиждень я готую смачні страви та намагаюсь так підняти настрій собі та Насті)
Хоч з роботою все ще дуже складно і її майже немає, завдяки гуманітарній допомозі можно більш менш жити. Зараз стало трішки легше, адже є знижка на оренду, а також завдяки вашій допомозі. Дякую усім, я дуже це ціную.

У країні вчора вночі знов були ракетні обстріли, на цей раз не пощастило багатоквартирному дому у Умані, де російська ракета зруйнувала цілий під'їзд будинку. Нічні обстріли досить страшні, адже треба почути тривогу, прокинутись та встигнути сховатися. Через закриті вікна тривогу не завжди добре чутно, та за час війни ми вже звикли до тривог та багато хто просто сподівається що до нього нічого не прилетить. Але з таким масштабом руйнування навіть сховатися за декількома стінами не могло б допомогти. На зараз відомо вже про 23 жертви і розбір завалів продовжується. Це чергова трагедія, чергове вбивство заради вбивства. Якщо до багатьох речей можна звикнути, то звикнути до цинічного вбивства ні у чому не винних людей - неможливо. Особливу злість вікликає реакція росіян на такі влучання. Міноборони викладає картинку з пуском ракети та написом "точно у ціль". А звичайні росіяни радіють смерті людей та закликають продовжувати. Що це значить? Невже під'їзд багатоповерхового будинка це ціль для удару? Як можуть люди ставати настільки жорстокими та робити такі речі? Цього я не можу зрозуміти.

Дякую усім за теплі слова та підтримку!