451 day of war

In the photo is a gift from my mother, it's a large knitted mandala that I use as a meditation cushion. And on it is my cat Sonya. She has been with us since 2014, from Mariupol. We found her on the street when the difficult times were just beginning, and now she's always with us.


Hi, friends!

It seems that a new stage of terror has begun in this war. We have gone through nuclear threats, attacks on power plants, daytime attacks that paralyzed life, and now we are experiencing nightly rocket and drone attacks. The worst day in my city was on Monday. The first alarm started around 11 PM and lasted until 5 AM. Throughout that time, we could hear explosions that shook the walls of our apartment, and we could see explosions in the sky. On that day, several rockets hit and destroyed a few warehouses of humanitarian aid and some other facility. The sound of a falling droneis terrifying; it's like a large plane crashing, and its propeller makes a very loud screeching noise.

We have hardly slept this week because every night there is an air raid siren, and we have to take cover from rocket attacks. Of course, this doesn't have any impact on the situation on the front lines, but we have long realized that the Russians' main goal is simply to destroy everything here, starting from infrastructure and the economy, and ending with people themselves. It increasingly feels like we are living during World War II when a dictator decided he could do anything and dictate the lives of other people.

Overall, it's a terrible feeling, and I constantly feel like sleeping, but we try to work every day and not pay attention to all these problems.

On May 17th, I celebrated my 28th birthday. On my birthday, I usually buy delicious food and organize a festive dinner for the stray cats on the street, which I did this time as well. Unfortunately, Tigrik, the cat whose photo I once shared, injured his paw and can barely walk now, so I have to go out to him three times a day and give him food. It's already the fourth day, and he looks better, which is very encouraging. After the recent death of one of the cats, I'm very worried that something might happen to the others because I become very attached to them, and they are like friends to me.

My mother also ended up in the hospital; she started having problems with her blood vessels again, and they took her to the hospital. She says they treat patients fairly well in the local hospital and even provide meals. In Mariupol, it was more difficult, and if someone needed treatment, they had to constantly pay for all the medications, even buy gowns and gloves for surgeries, and there was no mention of meals. It seems that the situation with healthcare has changed for the better now, and all the treatment was free. She is feeling better now, and they are supposed to discharge her today.

Although we are currently experiencing another wave of terror, we continue to hold on and believe in better days. Even though the main group of soldiers, who were being prepared for a counterattack, has not yet started their mission, we already have successes on the front lines, and the latest news reinforces our faith and hope that everything will be fine for us. It is hard to imagine what kind of breakthrough can be achieved by those people who have been preparing for the deoccupation of our lands for more than half a year. I think we will see it soon

Thank you all for your support, as well as for your donations on Buy Me a Coffee. It truly helps us survive right now. Let's believe in a better future and that this horror will end someday. Thank you!

----------------


Добрий день, друзі!

Схоже що настав новий етап террору у цій війні. Ми пройшли через ядерні погрози, атаки на електростанції, атаки вдень які паралізували роботу, тепер ми отримуємо щоночі ракетні та дронові атаки. Найстрашніше у моєму місті було у понеділок. Перша тривога почалась десь о 11 годині ночі і тривала до 5 години ранку. Весь цей час було чутно вибухи, такі що тряслись стіни у квартирі та було видно вибухи у небі. У той день декілька ракет все ж таки влучили і розбили декілька складів гуманітарної допомоги та якогось підприємства. Також звук падаючого шахєда це щось страшне, схоже що падає великий літак та його пропеллер видає дуже гучний визг.
За цей тиждень ми майже не спали, бо кожну ніч лунає повітрянна тривога та доводиться ховатися від ракетних атак. Звісно це взагалі ніяк не може вплинути на ситуацію на фронті, але ми вже давно зрозуміли що найголовніша мета росіян просто знищити у нас все, починаючи з інфрастуктури та економіки і закінчуючи безпосереднь людьми. Все більше складається враження що ми живемо як під час другої світової війни, коли один диктатор вирішив що він може робити що завгодно та розпоряджатися життям інших людей.
Загалом дуже погане самопочуття та постійно хочеться спати, але ми намагаємось кожен день працювати та не зважати на всі ці проблеми.

17 травня я відсвяткував свій 28 день народження. На день народження я зазвичай купую смачного корма та влаштовую святкову вечерю вуличним котам, що зробив і на цей раз. Нажаль Тигрик, фото якого я якось викладав, пошкодив лапку і тепер ледь ходить, тому мені доводиться тричі на день виходити на вулицю до нього та підсипати їжу. Зараз вже 4й день і він вже виглядає покраще, що дуже радує. Після нещодавної смерті одного з котів я дуже хвилююсь що щось станется з іншими, бо я сильно до них прив'язуюсь і це вже мені як друзі.

Також до лікарні потрапила мати, у неї знов почались проблеми з сосудами і її забрали до лікарні. Каже що у місцевій лікарні досить добре обходяться з хворими та навіть годують. У Маріуполі з цим було складніше та якщо хтось потрапляв на лікування то потрібно було постійно сплачувати за всі медикоменти, на операції навіть купувати халати та рукавички, про годування і мови не було. Зараз схоже що ситуація з медициною змінилась у кращій бік і все лікування було безкоштовним.
Зараз їй вже краще і сьогодні її мають вже виписати додому.

Хоч зараз ми всі переживаємо черговий терор, ми продовжуємо триматися та вірити у краще. Хоч основна група військових, яких готували до контрнаступу ще не приступила до виконання завдань - у нас вже є успіхи на фронті і останні новини укріплюють віру та надію що у нас все вдасця.
Дякую усім за підтримку, а також за ваші пожертви на buymeacoffee. Це дыйсно допомагаэ виживати зараз. Віримо у краще та у те що цей жах колись закінчиться